Музей закладу освіти –
центр навчально-виховної та краєзнавчої роботи
Музей при закладі
освіти – один із важливих засобів удосконалення процесу комплексного виховання
учнів, розширення їх кругозору, розвитку пізнавальних інтересів та здібностей.
Він допомагає встановленню міжпредметних зв'язків між навчальною і позакласною
роботою. Як стверджує К.Ф. Строєв,
здійснення краєзнавчого принципу в навчально-виховній роботі можливе лише за умови
систематичного нагромадження в закладі місцевого пошуково-краєзнавчого
матеріалу. Цей матеріал поступово збирають у краєзнавчому куточку, який з часом
може перерости в краєзнавчий музей.
Музей не повинен
бути просто зібранням матеріалів, мертвою виставкою фотографій і документів. Це
жива, дійова сила. Його також не слід прирівнювати до предметних кабінетів, які
є навчальними підрозділами училищ (ліцеїв) укомплектованими чітко визначеним
набором посібників, технічних засобів навчання, спеціальними меблями. Тут
проводяться уроки, факультативні заняття, гурткова робота з учнями. Разом з тим
музей закладу освіти і навчальні кабінети повинні доповнювати один одного.
Види музеїв
У «Положенні про
шкільний музей» зазначено, що за своїм профілем музей може бути історичним,
меморіальним, краєзнавчим, художнім, природничо-історичним й технічним; комплексним, тобто вести роботу з різних
напрямків, і вузько профільним
(наприклад, археологічним).
Краєзнавчий
музей. Краєзнавчі шкільні музеї належать до комплексних, тобто
охоплюють різні напрямки. Збираючи, вивчаючи, систематизуючи і пропагуючи
регіональні пам'ятки історії, природні та мистецькі колекції, краєзнавчі музеї
реалізують міжпредметні зв'язки в навчально-виховному процесі. Експозиція
краєзнавчого музею складається з таких розділів:
1) природа краю (обов'язковий розділ);
2) історія (села, школи, краю);
3) культура краю (мистецтво, література).
Історичний
музей. Фонди комплектуються
історичними пам'ятками, які висвітлюють визначні сторінки історії. Серед цих
музеїв розрізняють військово-історичні, історії села, історії школи.
Музей бойової
слави.
Основу фонду таких музеїв становлять історичні пам'ятки,
меморіальні речі. Нерідко музеї цього профілю переростають в історичні,
історико-краєзнавчі. Значну цінність
мають матеріали листування, військове спорядження, нагороди тощо.
Меморіальний
музей. Як правило, такі музеї присвячені визначним особам: державним
діячам, полководцям, ученим, митцям. У меморіальних музеях експонуються
переважно оригінальні меморіальні речі, проте можна зустріти і їх копії, муляжі.
Літературний
музей. Тематична структура музеїв літературного
профілю передбачає комплектування матеріалів, пов'язаних з життям, літературою
і громадсько-політичною діяльністю письменника, його творчою лабораторією,
написанням окремих творів, їх оцінкою, вшануванням пам'яті письменника.
Літературно-меморіальний
музей.
Основу фондів
літературно-меморіальних музеїв складають комплекси речей, безпосередньо
пов'язаних з життям та діяльністю письменника (предмети домашнього вжитку, інтер’єру квартири, документи, книжки з особистої
бібліотеки, твори образотворчого мистецтва, фотографії, рукописи, першовидання
творів тощо).
Мистецький
музей - музеї співаків, композиторів, музикантів.
Художній
музей. Музеї, де зібрані
оригінальні твори мистецтва.
Музей архітектури.
У музеях цього
профілю збирають макети громадських, побутових, культових будов різних часів і
народів, виготовлені учнями з дерева, глини, картону, фотографії пам'яток
архітектури, плани міст, зразки цегли та будівельних матеріалів, архітектурні
деталі – матеріали археологічних розкопок.
Археологічний
музей.
Знахідки
вивчаються і експонуються у музеї.
Етнографічний
музей. Загальна риса експозицій
музеїв цього профілю – це велика кількість побутових речей, інтер'єр
української селянської хати, велике зібрання народного одягу, різноманітність
вишивок. Велику роботу учні проводять у
пошукових експедиціях, зустрічаються зі старожилами, записують народні пісні,
легенди, вивчають побут жителів рідного краю.
Створення музеїв
Першим етапом на шляху
створення музею є комплектування його фондів, які діляться на основні та
допоміжні.
Основний фонд
музею складається з оригінальних пам'яток історії,
природи, є першоджерелом наших знань про ті чи інші процеси, явища, події:
речові пам'ятки – знаряддя праці, предмети побуту, ботанічні, геологічні
матеріали: письмові пам'ятки – книги, газети, документи, твори образотворчого
мистецтва і т.п.
Допоміжний
фонд – складається з матеріалів, що створюються в процесі організації
музею для більш повного розкриття тієї чи іншої теми, для пояснення
оригінальних пам'яток.
Це можуть бути
карти, діаграми, макети, моделі і т.п.
Форми збору
основного фонду різні: організація туристсько-краєзнавчої експедиції,
туристських походів визначними місцями, пошукова робота юних краєзнавців,
налагодження контактів з місцевим населенням, установами, підприємствами.
Матеріал, який
надходить у фонд музею, необхідно обліковувати і бережно зберігати. Все зібране
для музею заноситься в інвентарну книгу музею з пронумерованими сторінками,
скріпленою печаткою і підписом директора школи.
Ведення
інвентарної книги – дуже важлива і відповідальна робота в справі обліку
пам'яток.
Наступний етап на
шляху створення музею – це організація експозиції. Експозиція – це
цілеспрямована демонстрація музейних предметів, яка дає наочно-образне уявлення
про основні події, явища і факти і ґрунтується на чітких наукових і художніх
принципах. Це предметно-документований художній образ відображуваної епохи,
періоду або окремої події чи явища. Основними
видами музейних предметів є:
- речові пам’ятки, які представляють собою реліквійний та
меморіальний матеріал;
- документальні пам’ятки;
- пам’ятки образотворчого мистецтва.
Документація музею:
-
інвентарна книга;
-
акт обстеження
музею;
-
книга обліку
екскурсій, навчальних занять, масових заходів;
-
акти прийому і
видачі експонатів;
-
плани роботи;
-
книга відгуків про
музей.
Інвентарна книга
№ п/п |
Дата запису |
Час, джерело, спосіб надходження,
супроводжуючі документи, № акта |
Назва і короткий опис речі (автор,
назва, дата, місце походження, написи, підписи) |
Кількість предметів |
Матеріал і техніка |
Розмір, вага для дорогоцінних
металів, каміння |
Стан речі (з підписом особи, яка
проводила опис) |
Вартість (при купівлі), акт
закупочної комісії |
В який відділ або збірку надійшов |
№ наукового інвентарю |
Примітка. Місце знаходження предмета |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
Книга обліку виставок
№ п/п |
Назва
виставки |
Організація,
де експонувалася виставка |
Час
експонування |
Кількість
відвідувачів |
Відповідальний
за виставку |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
Книга обліку
відвідувачів та екскурсій
№
п/п |
Дата |
Тема
екскурсій |
Організація,
що замовила екскурсію |
Кількість
відвідувачів |
Початок
екскурсій |
Тривалість
екскурсій |
Прізвище
екскурсовода |
Підпис |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |